ткацький
ТКА́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом.
Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський);
– От закінчимо війну, матінко, – заговорив політрук, притримавши рукою ляду, – пустимо ткацькі фабрики (І. Цюпа);
// Признач. для ткання, ткацтва.
Нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом (Л. Мартович);
* У порівн. Вони були одягнені хто в що: переважно у своє домашнє, з ткацького верстата. (Б. Харчук);
Хочемо задати перцю городовій старшині, так шатається тепер по всіх усюдах, наче ткацький човник по основі (П. Куліш).
2. у знач. ім. тка́цька, кої, ж., заст. Майстерня для ткання.
[Тетяна:] Я вчилась ткать скатерки, килими, рушники... Я буду скоро вчить дівчаток рукоділлю і шитву. [1-а дівчина:] От коли б і нас повчили. [Тетяна:] Може, удасться мені заснувати тут і ткацьку (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)