ткацький

тка́цький

-а, -е.

1》 Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом.

|| Признач. для ткання, ткацтва.

2》 у знач. ім. ткацька, -кої, ж., заст. Майстерня для ткання.

Значення в інших словниках

1. ткацький — тка́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ткацький — [ткац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. ткацький — ТКА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ткацький — Тка́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ткацький — ТКА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до ткання; пов’язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл.  Словник української мови в 11 томах
6. ткацький — Ткацький, -а, -е Ткацкий. Ткацький цех. Котл.  Словник української мови Грінченка