Словник української мови у 20 томах

товба

ТО́ВБА, и, ж.

Неповоротка, незграбна, товста жінка; іноді чоловік.

Отто [ото] з тебе товба (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. товба — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика