товба
ТО́ВБА, и, ж.
Неповоротка, незграбна, товста жінка; іноді чоловік.
Отто [ото] з тебе товба (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ТО́ВБА, и, ж.
Неповоротка, незграбна, товста жінка; іноді чоловік.
Отто [ото] з тебе товба (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)