товчіння
ТОВЧІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. товкти́ і товкти́ся.
На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці – розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (з наук. літ.).
◇ (1) Товчі́ння (то́вчення) води́ в [сту́пі] – що-небудь безрезультатне, непотрібне; марне гаяння часу.
Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка);
Поки .. десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)