торохкотливий
ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ, ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який торохкоче, торохкотить.
В їхніх [турецьких] возах навіть колеса були тяжкі й старовинні, як і саме їхнє життя: з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)