трембітар
ТРЕМБІТА́Р, я́, ч.
Той, хто грає на трембіті.
Здалека з супротивного боку знов заскиглила трембіта; Юрі здавалося, що незримий далекий трембітар подає йому просто до вуха вістку про чиюсь смерть (І. Франко);
Степан Чижмар чув, .. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба, а ген далеко невидимий трембітар смутними звуками виповідає свою тугу... (С. Скляренко);
На трембіті повідомляють населення про незвичайні події. Наприклад, коли до двору наближається група колядників, трембітарі грають закличні мелодії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)