тремтливо

ТРЕМТЛИ́ВО.

Присл. до тремтли́вий.

Жита заваготіли тремтливо (П. Тичина);

В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (П. Кочура);

Чоловіки й жінки, старі й підлітки стояли збитими гуртами на вулицях та воротах і тремтливо дивились на скривавлене небо (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. тремтливо — тремтли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тремтливо — Присл. до тремтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тремтливо — ТРЕМТЛИ́ВО. Присл. до тремтли́вий. Жита заваготіли тремтливо (Тич., III, 1947, 40); В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (Кочура, Родина..  Словник української мови в 11 томах