тремтливо

ТРЕМТЛИ́ВО. Присл. до тремтли́вий.

Жита заваготіли тремтливо (Тич., III, 1947, 40);

В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (Кочура, Родина.., 1962, 7);

Чоловіки й жінки, старі й підлітки стояли збитими гуртами на вулицях та воротах і тремтливо дивились на скривавлене небо (Козл., На переломі, 1947, 127).

Значення в інших словниках

1. тремтливо — тремтли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тремтливо — ТРЕМТЛИ́ВО. Присл. до тремтли́вий. Жита заваготіли тремтливо (П. Тичина); В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (П.  Словник української мови у 20 томах
3. тремтливо — Присл. до тремтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови