трефний

ТРЕФНИ́Й, а́, е́.

Стос. до трефу.

Трефне м'ясо;

// перен. Нечистий, брудний.

– Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п'ять шісток відчіпного. – Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (І. Франко);

// у знач. ім. трефне́, но́го, с. Те, що є трефом.

– Наш закон у крайній потребі позволяє їсти й трефне (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. трефний — Нечистий (в ритуальному значенні) [III] — нечистий в єврейському ритуальному значенні, некошерний [II]  Словник з творів Івана Франка
2. трефний — трефни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. трефний — тре́фний 1. нечистий, брудний (ст) 2. нелегальний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. трефний — -а, -е. Стос. до трефу. Трефне м'ясо. || перен. Нечистий, брудний. || у знач. ім. трефне, -ного, с. Те, що є трефом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трефний — ТРЕФНИ́Й, а́, е́. Стос. до трефу. Трефне м’ясо; // перен. Нечистий, брудний. — Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п’ять шісток відчіпного. — Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (Фр., IV, 1950, 14); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах