трефний

ТРЕФНИ́Й, а́, е́. Стос. до трефу. Трефне м’ясо;

// перен. Нечистий, брудний.

— Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п’ять шісток відчіпного. — Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (Фр., IV, 1950, 14);

// у знач. ім. трефне́, но́го, с. Те, що є трефом.

— Наш закон у крайній потребі позволяє їсти й трефне (Фр., II, 1950, 8).

Значення в інших словниках

1. трефний — Нечистий (в ритуальному значенні) [III] — нечистий в єврейському ритуальному значенні, некошерний [II]  Словник з творів Івана Франка
2. трефний — трефни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. трефний — ТРЕФНИ́Й, а́, е́. Стос. до трефу. Трефне м'ясо; // перен. Нечистий, брудний. – Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п'ять шісток відчіпного. – Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (І. Франко); // у знач. ім. трефне́, но́го...  Словник української мови у 20 томах
4. трефний — тре́фний 1. нечистий, брудний (ст) 2. нелегальний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. трефний — -а, -е. Стос. до трефу. Трефне м'ясо. || перен. Нечистий, брудний. || у знач. ім. трефне, -ного, с. Те, що є трефом.  Великий тлумачний словник сучасної мови