трефний

трефни́й

-а, -е.

Стос. до трефу. Трефне м'ясо.

|| перен. Нечистий, брудний.

|| у знач. ім. трефне, -ного, с. Те, що є трефом.

Значення в інших словниках

1. трефний — Нечистий (в ритуальному значенні) [III] — нечистий в єврейському ритуальному значенні, некошерний [II]  Словник з творів Івана Франка
2. трефний — трефни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. трефний — ТРЕФНИ́Й, а́, е́. Стос. до трефу. Трефне м'ясо; // перен. Нечистий, брудний. – Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п'ять шісток відчіпного. – Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (І. Франко); // у знач. ім. трефне́, но́го...  Словник української мови у 20 томах
4. трефний — тре́фний 1. нечистий, брудний (ст) 2. нелегальний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. трефний — ТРЕФНИ́Й, а́, е́. Стос. до трефу. Трефне м’ясо; // перен. Нечистий, брудний. — Ни [ну], чого гніваєшся? Я тобі зверну кошт і дам п’ять шісток відчіпного. — Щоб тобі язик відчепився від твойого трефного рота! (Фр., IV, 1950, 14); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах