трефовий

трефо́вий

-а, -е.

Прикм. до трефа. Трефовий валет.

|| розм. З темним волоссям (про людину).

Значення в інших словниках

1. трефовий — трефо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трефовий — ТРЕФО́ВИЙ, а, е. Прикм. до тре́фа. – Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, – тикнув Михея берданкою Вигон, – дурнем лишив... Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він... (М. Зарудний); Валет трефовий; // розм.  Словник української мови у 20 томах
3. трефовий — ТРЕФО́ВИЙ, а, е. Прикм. до тре́фа. — Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, — тикнув Михея берданкою Вигон, — дурнем лишив… Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він… (Зар., На..  Словник української мови в 11 томах