трефовий

ТРЕФО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до тре́фа.

– Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, – тикнув Михея берданкою Вигон, – дурнем лишив... Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він... (М. Зарудний);

Валет трефовий;

// розм. З темним волоссям (про людину).

– Отже, виходить, що ви з тієї зустрічі нашої запам'ятали тільки... мою масть! – і гіркота звучали в голосі. – Трефова, дама та й все! (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. трефовий — трефо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трефовий — -а, -е. Прикм. до трефа. Трефовий валет. || розм. З темним волоссям (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трефовий — ТРЕФО́ВИЙ, а, е. Прикм. до тре́фа. — Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, — тикнув Михея берданкою Вигон, — дурнем лишив… Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він… (Зар., На..  Словник української мови в 11 томах