труїння
ТРУЇ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. труї́ти.
Звідтіль, з вершечків гір .. можна дивиться на труїння філоксери (М. Коцюбинський);
– Негайно всім до одного вийти на боротьбу [з мишами]. Негайно! Завтра ж розпочати труїння (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)