тувинці

ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.; туви́нка, и, ж.).

Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви.

Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. А нині невеликий двохсоттисячний народ знайомиться з видатними творами світової драматургії на рідній мові (з газ.).

Значення в інших словниках

1. тувинці — -ців, мн. (одн. тувинець, -нця ч.; тувинка, -и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.: туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Тувинської АРСР. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності.  Словник української мови в 11 томах