тувинці

туви́нці

-ців, мн. (одн. тувинець, -нця ч.; тувинка, -и, ж.).

Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви.

Значення в інших словниках

1. тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.; туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності.  Словник української мови у 20 томах
2. тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.: туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Тувинської АРСР. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності.  Словник української мови в 11 томах