туга
I т`уга-и, ж.
Почуття глибокого жалю; гнітючий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба, сум.
|| за ким – чим, по кому – чому. Почуття, викликане відсутністю кого-, чого-небудь, хто (що) знаходиться десь далеко.
|| Журливий вираз (обличчя, очей і т. ін.).
II туг`а-и, ж., зах.
Веселка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови