туга
Туга, -ги
ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
---------------
Туга, -ги
ж. Радуга. Угор.
Словник української мови Грінченка