Словник української мови у 20 томах

тупик

ТУПИ́К, а́, ч.

1. Залізнична колія, що з'єднується з іншими коліями тільки одним кінцем, а з другого кінця обривається.

Паровоз збив бар'єр, яким закінчувався тупик, врізався в землю й звалився набік (О. Донченко);

– Ешелон відправляється сьогодні, як тільки посутеніє. Вдень його наказано тримати тут, бо це тупик (П. Загребельний);

// рідко. Вулиця, провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду.

В тупику привокзальної площі .. зводилась будівля наземної станції метрополітену (А. Хорунжий);

// рідко. Непроїждже, непрохідне місце; перешкода для проїзду, проходу.

Ще до початку бою ударом авіації було зруйновано всі колії, .. одразу перетворилася [станція] на величезний тупик (О. Гончар);

Хортиця була своєрідним природним тупиком на Дніпрі, вище за течією його перетинали грізні пороги (з наук.-попул. літ.).

2. перен., рідко. Безвихідне становище; безвихідь.

Його життєвий шлях теж був уткнувся в тупик (В. Кучер).

ТУ́ПИК, а, ч.

Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом.

Деякі .. птахи – люрик, чистик – гніздяться в щілинах поміж каміння, а тупики навіть риють собі глибокі нори (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тупик — ту́пик іменник чоловічого роду, істота птах тупи́к іменник чоловічого роду колія  Орфографічний словник української мови
  2. тупик — Притока, безвихідь, сліпий кут  Словник чужослів Павло Штепа
  3. тупик — I т`упик-а, ч. Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом. II туп`ик-а, ч. Залізнична колія, що з'єднується з іншими коліями тільки одним кінцем, а з протилежного кінця обривається. || рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупик — Птах із родини чистикових, живе колоніями у прибережних пн. районах Атлантичного і частково Пн. Льодовитого о.; довж. бл. 35 см; великий дзьоб майже трикутної форми, забарвлений у червоні та сині смуги; гніздиться у норах.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. тупик — ТУ́ПИК, а, ч. Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом. Деякі.. птахи — люрик, чистик — гніздяться в щілинах поміж каміння, а тупики навіть риють собі глибокі нори (Наука.., 8, 1966, 31). ТУПИ́К, а́, ч.  Словник української мови в 11 томах
  6. тупик — Тупик, -ка м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.  Словник української мови Грінченка