тупити

ТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. ту́плять; недок., що.

Робити тупим (у 1 знач.).

Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить Шкода́ і оливо тупить (Т. Шевченко);

Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких одбиваючись (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. тупити — тупи́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тупити — ТУПИТИ – ТУПІТИ – ТУПІШАТИ Тупити, -плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня (О.Ільченко). Тупіти, неперех. Ставати тупим, тупішим. Тупішати. Ставати тупішим.  Літературне слововживання
3. тупити — [тупитие] -пл'у, тупиеш, тупл'ат'; нак. -пи, -п'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. тупити — туплю, тупиш; мн. туплять; недок., перех. Робити тупим (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тупити — Тупи́ти, -плю́, -пиш, -плять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тупити — ТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. ту́плять; недок., перех. Робити тупим (у 1 знач.). Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить Шкода́ і оливо тупить (Шевч., II, 1963, 96); Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня.  Словник української мови в 11 томах
7. тупити — Тупи́ти, -плю́, -пиш гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?  Словник української мови Грінченка