тупитися
ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок.
Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти.
В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих .. степах (М. Стельмах);
Щоб леза стругальних інструментів не тупилися так швидко, рекомендується одразу після правки .. постругати ними одну-півтори хвилини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)