тупитися

тупи́тися

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. тупитися — ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих .. степах (М.  Словник української мови у 20 томах
2. тупитися — тупиться; мн. тупляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тупитися — ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти.  Словник синонімів української мови
4. тупитися — ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих..  Словник української мови в 11 томах