туркотання
ТУРКОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. туркота́ти 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.
Він .. втік із дому, щоб уникнути туркотання старої служниці (І. Франко);
Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль, журливим туркотанням горлиць (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)