турман
ТУ́РМАН, а, ч.
Те саме, що ту́ркіт¹.
Зграйка турманів купалася в теплому синьому небі (Л. Первомайський);
* У порівн. З радісною перемогою, турманом вилітає [хлопець] разом із торбиною з сіней на вулицю (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)