тямучий
ТЯМУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що тяму́щий.
Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (І. Франко);
Горпина була тямуча (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)ТЯМУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що тяму́щий.
Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (І. Франко);
Горпина була тямуча (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)