тяп

ТЯП, виг., розм.:

◇ (1) Тяп та ляп:

а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так.

– Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? – запитав їх Пузанов насмішкувато. – Ви думали тут так – тяп-ляп? (О. Гончар);

б) уживається як присудок на означення швидкої та недбалої або повільної дії.

– Доки ви своїм обушком тяп-ляп, – я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. тяп — тяп вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. тяп — виг., розм.: Тяп-ляп; Тяп та ляп — а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так; б) уживається як присудок на позначення швидкої та недбалої або повільної дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тяп — ТЯП, виг., розм.: ◊ Тяп-ля́п; Тяп та ляп: а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так. — Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? — запитав їх Пузанов насмішкувато. — Ви думали тут так — тяп-ляп?...  Словник української мови в 11 томах