тіснуватий

ТІСНУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.).

– Чи не думаєте до кухні, – вона в вас тіснувата, – прибудувати прикухенок? (Ганна Барвінок);

Лице схудло, а в чорних очах залягла печаль, хоч мати й сміялась заклопотано, стягуючи з сина тіснуватий кожушок (П. Колесник);

Морщачись, Погиба скидав з правої ноги тіснуватий чобіт (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. тіснуватий — тіснува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тіснуватий — -а, -е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тіснуватий — Тіснува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тіснуватий — ТІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). — Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок? (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. тіснуватий — Тіснуватий, -а, -е Тѣсноватый. Шейк.  Словник української мови Грінченка