убавлений
УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уба́вити;
// уба́влено, безос. пред.
[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. [Лукерія Степанівна:] Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)