убавлений

уба́влений

(вбавлений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до убавити.

|| убавлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. убавлений — уба́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уба́вити; // уба́влено, безос. пред. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів.  Словник української мови у 20 томах
3. убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уба́вити; // уба́влено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів.  Словник української мови в 11 томах