убавлений

УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уба́вити;

// уба́влено, безос. присудк. сл.

[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. [Лукерія Степанівна:] Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб’є (Кроп., II, 1958, 247).

Значення в інших словниках

1. убавлений — уба́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уба́вити; // уба́влено, безос. пред. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів.  Словник української мови у 20 томах
3. убавлений — (вбавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до убавити. || убавлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови