увіковічення
УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. увікові́чити.
То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. увікові́чити.
То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)