увіковічення

УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. увікові́чити.

То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам’яті загиблих бойових товаришів (Смолич, Мир.., 1958, 69).

Значення в інших словниках

1. увіковічення — увікові́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. увіковічення — УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. увікові́чити. То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. увіковічення — -я, с. Дія за знач. увіковічити.  Великий тлумачний словник сучасної мови