увіковічений
УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до увікові́чити.
Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до увікові́чити.
Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)