Значення в інших словниках
-
увіковічений —
[ув'ікоув’ічеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
увіковічений —
УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до увікові́чити. Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених (П. Дорошко).
Словник української мови у 20 томах
-
увіковічений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до увіковічити. || увіковічено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
увіковічений —
УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до увікові́чити. Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених. (Дор., Серед степу.., 1952, 24).
Словник української мови в 11 томах