удостоєний
УДОСТО́ЄНИЙ (ВДОСТО́ЄНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до удосто́їти.
Радою Академії Шевченко був удостоєний звання некласного художника (О. Корнійчук);
// удосто́єно, безос. пред.
Велику групу учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС удостоєно державних нагород (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)