уласкавлюватися
УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЛАСКА́ВИТИСЯ (ВЛАСКА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уласка́вляться; док., розм.
Ставати поступливим, добрішати.
Нарешті дядечко ніби власкавився. – Що маю з тобою робити! Нехай вже постараюсь тобі на втіху (Марко Вовчок);
Я аж до вечора .. за діжкою з сирівцем просидів. Тільки ввечері уласкавилась трохи Лукерка; підходить, одчиняє погрібника: – Сидиш? – Сидю, – кажу. – Іди ж хоч галушок попоїж, а то охлянеш! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)