уличі
У́ЛИЧІ, ів, мн.
Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило у пониззі Дніпра, Побужжі й на берегах Чорного моря.
Десь у V столітті н. е. на території нинішніх Бессарабії, Галичини, Буковини і Трансільванії з'явилися слов'янські племена – уличі й тиверці (з наук.-попул. літ.);
Східні слов'яни напередодні утворення древньоруської держави і на початку її існування ділились на ряд племен .. Між Південним Бугом і Дністром жили уличі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)