упрохуватися
УПРО́ХУВАТИСЯ (ВПРО́ХУВАТИСЯ), уюся, уєшся. недок., УПРОХА́ТИСЯ (ВПРОХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.
Те саме, що упро́шуватися.
Народ мерщій шарахнув на ярмарок: хто мав скотину – своєю, а хто не мав – упрохувався в сусіди (Панас Мирний);
Тарас .. почав розповідати про те, як того літа упрохався переночувати в школі якийсь мандрівний ченчик (С. Васильченко);
Стукав-стукав, грюкав-грюкав Никін, та й упрохався до сусіди ночувати (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)