учтиво
УЧТИ́ВО, рідко.
Присл. до учти́вий.
– Я вас слухаю, шановна, – Зав підвівсь учтиво (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)УЧТИ́ВО, рідко.
Присл. до учти́вий.
– Я вас слухаю, шановна, – Зав підвівсь учтиво (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)