учтиво

УЧТИ́ВО, рідко. Присл. до учти́вий.

— Я вас слухаю, шановна, — Зав підвівсь учтиво (С. Ол., Вибр., 1959, 288).

Значення в інших словниках

1. учтиво — учти́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. учтиво — УЧТИ́ВО, рідко. Присл. до учти́вий. – Я вас слухаю, шановна, – Зав підвівсь учтиво (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. учтиво — рідко. Присл. до учтивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учтиво — Учти́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)