фактичний
ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до факту (1, 2 знач.).
Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко);
Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані, Іван Ле зібрав для майбутнього твору багатий фактичний матеріал (з навч. літ.);
// Дійсний, справжній.
Учителі часто ходили з молоддю за місто .. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник);
// Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами.
“Рада” умістила фактичну замітку про вихід перекладів (М. Коцюбинський);
Завтра напишу мамі фактичного листа, а сьогодні щось я не так настроєна (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)