фактичний

факти́чний

-а, -е.

Стос. до факту (у 1, 2 знач.).

|| Дійсний, справжній.

|| Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами.

Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку.

Значення в інших словниках

1. фактичний — факти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фактичний — Дійсний, справжній, реальний; (стан) неприкрашений, непідмальований.  Словник синонімів Караванського
3. фактичний — [фактичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані...  Словник української мови у 20 томах
5. фактичний — факти́чний (від факт) дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фактичний — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
7. фактичний — Факти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані...  Словник української мови в 11 томах
9. фактичний — рос. фактический дійсний, наявний, той, що існує в реальному світі, реальний.  Eкономічна енциклопедія
10. фактичний — Факти́чний, -а, -е Фактический. Желех.  Словник української мови Грінченка