фактичний
ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.).
Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256);
Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані, Іван Ле зібрав для майбутнього твору багатий фактичний матеріал (Іст. укр. літ., II, 1956, 99);
// Дійсний, справжній.
Комуністичні суботники надзвичайно цінні, як фактичний початок комунізму.. (Ленін, 39, 1973, 21);
Учителі часто ходили з молоддю за місто.. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (Кол., Терен.., 1959, 32);
// Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами.
«Рада» умістила фактичну замітку про вихід перекладів (Коцюб., III, 1956, 385);
Завтра напишу мамі фактичного листа, а сьогодні щось я не так настроєна (Л. Укр., V, 1956, 224).
♦ Факти́чний шлюб; Факти́чні шлю́бні відно́сини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку.
Суддя оголосив, що слухається цивільна справа про визнання фактичних шлюбних відносин громадянки Шевко Ольги Тарасівни з громадянином Руженком Мирославом Левковичем… (Дор., Не повтори.., 1968, 90).
Словник української мови (СУМ-11)