фактичний —
факти́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
фактичний —
[фактичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
фактичний —
ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані...
Словник української мови у 20 томах
фактичний —
-а, -е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). || Дійсний, справжній. || Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами. Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фактичний —
факти́чний (від факт) дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний.
Словник іншомовних слів Мельничука
фактичний —
СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
фактичний —
Факти́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фактичний —
ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані...
Словник української мови в 11 томах
фактичний —
рос. фактический дійсний, наявний, той, що існує в реальному світі, реальний.
Eкономічна енциклопедія
фактичний —
Факти́чний, -а, -е Фактический. Желех.
Словник української мови Грінченка