фартушина
ФАРТУШИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що фарту́х 1, 2.
Дарка встала й собі, струснула фартушину, перев'язала інакше хустку і подалася геть від Ярини (Леся Українка);
Чорними руками в голубих пагінцях жил розправляла [мати] фартушину на колінах (Григорій Тютюнник);
Вікна в ньому [ридвані] зачинені та ще й фартушинами завішано (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)