Орфографічний словник української мови

фартушина

фартуши́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фартушина — див. передник; фартух  Словник синонімів Вусика
  2. фартушина — ФАРТУШИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що фарту́х 1, 2. Дарка встала й собі, струснула фартушину, перев'язала інакше хустку і подалася геть від Ярини (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  3. фартушина — -и, ж., розм. Те саме, що фартух 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фартушина — ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав'язками), НАГРУ́ДНИК рідше, ФАРТУШИ́НА розм., ОПИ́НКА діал., ПОПЕРЕ́ДНИК діал., ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал., ЗАПА́СКА діал.  Словник синонімів української мови
  5. фартушина — ФАРТУШИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що фарту́х 1, 2. Дарка встала й собі, струснула фартушину, перев’язала інакше хустку і подалася геть від Ярини (Л. Укр., III, 1952, 740); Чорними руками в голубих пагінцях жил розправляла [мати] фартушину на колінах (Тют.  Словник української мови в 11 томах