фронтонний

ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт.

Прикм. до фронто́н;

// Який має фронтон, з фронтоном.

Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. фронтонний — фронто́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фронтонний — -а, -е, архіт. Прикм. до фронтон. || Який має фронтон, з фронтоном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фронтонний — ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н; // Який має фронтон, з фронтоном. Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Вільде, III, 1968, 261).  Словник української мови в 11 томах