фронтонний
ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт.
Прикм. до фронто́н;
// Який має фронтон, з фронтоном.
Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фронтонний — фронто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- фронтонний — -а, -е, архіт. Прикм. до фронтон. || Який має фронтон, з фронтоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фронтонний — ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н; // Який має фронтон, з фронтоном. Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Вільде, III, 1968, 261). Словник української мови в 11 томах