1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фронтонний

фронто́нний

-а, -е, архіт.

Прикм. до фронтон.

|| Який має фронтон, з фронтоном.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтонний — фронто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фронтонний — ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н; // Який має фронтон, з фронтоном. Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. фронтонний — ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н; // Який має фронтон, з фронтоном. Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Вільде, III, 1968, 261). Словник української мови в 11 томах