фронтончик

фронто́нчик

-а, ч., архіт.

Зменш. до фронтон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтончик — фронто́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фронтончик — ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (М. Словник української мови у 20 томах
  3. фронтончик — ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фрон-тончики (Стельмах, І, 1962, 78); Будівельники довго щось там мудрували... Словник української мови в 11 томах