фронтончик
фронто́нчик
-а, ч., архіт.
Зменш. до фронтон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фронтончик — фронто́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фронтончик — ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (М. Словник української мови у 20 томах
- фронтончик — ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фрон-тончики (Стельмах, І, 1962, 78); Будівельники довго щось там мудрували... Словник української мови в 11 томах